Мисливські усмішки автор книги: Остап Вишня об авторе подробно жанр книги: Классика Приключения Юмор добавлена: 31.05.2005

- «     оценка: 4.46 (26 чел.)     » + 1   2   3   4   5 «хуже     ваша оценка     лучше» ОТКРЫТЬ ТЕКСТ КНИГИ нажмите на ссылке второй клавишей мыши и выберите "сохранить объект как..." Готовый поиск (именно этой книги) в интернете: на Google.com на Yandex.ru на Rambler.ru

о книге: Вишня Остап (псевдоним; настоящие имя и фамилия Павел Михайлович Губенко) (11.11.1889, местечко Грунь, ныне Сумской области, — 28.9.1956, Киев), украинский советский писатель-сатирик. Родился в крестьянской семье, С 1917 учился в Киевском университете. Печататься начал в 1919. Фельетоны В. и его юмористические рассказы пользовались большим успехом особенно у украинского читателя. В годы Великой Отечественной войны 1941-45 сатира В. клеймила врага, вселяла в советских людей бодрость, веру в победу (сборник «Зенитка», 1947, и др.). Произведения В. направлены против пережитков частнособственнической психологии и морали, против чуждых и враждебных влияний (сборники «Самостiйна дipкa», 1945; «Весна-красна», 1949; «Вишневi усмiшки», 1950; «Избранное», 1955 и др.). Изобразительные средства В. весьма богаты. Многие его образы и меткие выражения вошли в широкий обиход.

отрывок из произведения: ...Власне кажучи, щороку «Вiдкриття полювання» буває двiчi: першого серпня на птицю, а першого листопада на звiра, але якось уже — так утрадицiйнилося, що за урочисте, коли хочете, свято серед мисливцiв вважається перше вiдкриття, коли пiсля довгої перерви у вас у руках знову улюблена вами рушниця i ви знову маєте змогу не тiльки, сказать би, поповнити свої продовольчi ресурси, не тiльки допомогти державi в м'ясозаготiвлях, а й задовольнити себе як природознавця, природофiла й спортсмена. Полювання, як бачите, не якась там легковажна дурничка, не дрiбничка, а дуже й дуже поважна справа, особливо для таких громадян, як ми з вами... * * * Вiдкриття... Скiльки турбот, хвилювання, нервозностi, доки все в тебе буде в порядку: i рушниця, i набої, i одежа, i рюкзак, — одне слово, все, що потрiбно для серйозного, добутливого полювання... А куди їхати?! А з ким їхати?! Куди їхати?! Ну, як ви одразу зможете вирiшити, куди їхати, коли сьогоднi вам кажуть: — Бiля Борисполя, на озерах, качви тiєї, ну, як хмари! Повiрите, як випливуть, ну, як тої ряски! Одне одного просто давлять. Оце вчора приїздила звiдтам молодиця, так казала, що її свекровi кум його казав, що кумова баба чула од свахи, що та сама бачила, як коноплi мочила, що нема куди через тую качву коноплини ткнути! Поїдемо, га?! — Поїдемо! Тiльки в мене набоїв обмаль! — А навiщо вам багато набоїв! Та там з одного набою торiк по 24 качки били. П'ять набоїв — сто двадцять штук. Самий крижень, майте на увазi. Важка птиця: бiльш як сто двадцять штук не пiднесете! Завтра ви почуєте: — Куди на вiдкриття? — Думаю до Борисполя. — До Борисполя? Чого? Хiба на сухому качки плавають?! — Як «на сухому»?! — Та там же озера повисихали! Та там за весну й за лiто нiхто навiть i не чув, щоб хоч одна закахкала. Ранньої весни прилетiло, було, туди чималенько табунiв, покружились трохи й усі на Носiвку! Чули про Носiвку?! — Чув. — Так там з усього Лiвобережжя качки ще навеснi позбирались. Стихiйне нещастя: соняшники всi потолочили. А на луках через гнiзда трава не виросла: гнiздо на гнiздi, травi нема де рости, — не знають колгоспники, чим худобу годувати. Нi, коли вже їхати, то тiльки в Носiвку! — Ну! Поїдемо на Носiвку! Iще через день: — Драстуйте! Готовi до вiдкриття? — Готовий. — На Яготин? — Нi, на Носiвку! — Тю! За жабами?! — За якими жабами? — Та в Носiвцi самi жаби! Коли вже їхати, щоб з качками бути, так тiльки на Яготин. От там качки...

СОЛИДНО!

Классная и увлекательная книга

Классная и увлекательная книга

Классная и увлекательная книга

Классная и увлекательная книга

Чтобы писать комментарии вам нужно
авторизоваться (войти) или зарегистрироваться