Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-)
...
Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек!
Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи
https://www.facebook.com/run4iq
Бег для интеллектуалов.
Бег для интеллекта.
Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-)
Ранчик родился!
Андрей AKA Andrew Nugged
Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile
и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
Вишня Остап (псевдоним; настоящие имя и фамилия Павел Михайлович Губенко) (11.11.1889, местечко Грунь, ныне Сумской области, — 28.9.1956, Киев), украинский советский писатель-сатирик. Родился в крестьянской семье, С 1917 учился в Киевском университете. Печататься начал в 1919. Фельетоны В. и его юмористические рассказы пользовались большим успехом особенно у украинского читателя. В годы Великой Отечественной войны 1941-45 сатира В. клеймила врага, вселяла в советских людей бодрость, веру в победу (сборник «Зенитка», 1947, и др.). Произведения В. направлены против пережитков частнособственнической психологии и морали, против чуждых и враждебных влияний (сборники «Самостiйна дipкa», 1945; «Весна-красна», 1949; «Вишневi усмiшки», 1950; «Избранное», 1955 и др.). Изобразительные средства В. весьма богаты. Многие его образы и меткие выражения вошли в широкий обиход.
отрывок из произведения:
...Як ви пишете?
З такими запитаннями частенько звертаються слухачі до всіх письменників мало не на всіх літературних вечорах, де письменники читають прилюдно свої власні твори.
Звертаються з такими запитаннями вони й до мене.
— Як я пишу?
Колись, замолоду, на такі запитання відповідалося жартома так: — А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі...
Така відповідь, видимо, не зовсім задовольняє або, певніше, зовсім не задовольняє запитувачів, бо запитання не припиняються, а навпаки, їх, отаких запитів, дедалі більше; отже, зацікавлені хочуть, мабуть, щоб я про свою роботу розповів докладніше.
Давайте спробуємо.
Тільки зарані давайте умовимося, що в моїй оцій розповіді чи бесіді не буде ніякісіньких рецептів про те, як писати фейлетони, гуморески чи взагалі художні твори, бо я дотримуюсь тієї думки, що навряд чи можна когось навчити писати ті чи інші художні твори, а от навчитися такі твори писати можна.
Я розкажу вам, коли і як я почав писати гуморески та фейлетони, і, коли вдасться, — розкажу і як я їх пишу...