Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-)
...
Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек!
Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи
https://www.facebook.com/run4iq
Бег для интеллектуалов.
Бег для интеллекта.
Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-)
Ранчик родился!
Андрей AKA Andrew Nugged
Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile
и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
Вишня Остап (псевдоним; настоящие имя и фамилия Павел Михайлович Губенко) (11.11.1889, местечко Грунь, ныне Сумской области, — 28.9.1956, Киев), украинский советский писатель-сатирик. Родился в крестьянской семье, С 1917 учился в Киевском университете. Печататься начал в 1919. Фельетоны В. и его юмористические рассказы пользовались большим успехом особенно у украинского читателя. В годы Великой Отечественной войны 1941-45 сатира В. клеймила врага, вселяла в советских людей бодрость, веру в победу (сборник «Зенитка», 1947, и др.). Произведения В. направлены против пережитков частнособственнической психологии и морали, против чуждых и враждебных влияний (сборники «Самостiйна дipкa», 1945; «Весна-красна», 1949; «Вишневi усмiшки», 1950; «Избранное», 1955 и др.). Изобразительные средства В. весьма богаты. Многие его образы и меткие выражения вошли в широкий обиход.
отрывок из произведения:
...Країна «Чукрен», як про те свідчать матеріали, знайдені при розкопках гробниці чухраїнського царя Передери-матнюріохора, розлягалася на чималім просторіні від біблійської річки Сону до біблійської річки Дяну. Біля річки Дяну простягалося пасмо так званих Кирпатих гір. Це — на заході...
Південь країни «Чукрен» обмивало море з водою синього кольору. Синім те море зробилося дуже давно, ще тоді, коли найбільша в світі катаклізма — бог одділив океани від землі. Тоді те море хотіло зробитися океаном — надулося, посиніло, та так синім на ввесь свій вік і залишилося.
В синє море текла найулюбленіша чухраїнцями річка Дмитро. А на південному заході була велика річка Дсітро. Од цих річок і чухраїнці прибрали назв: Наддмитрянців і Наддсітрянців. Наддмитрянці — це ті, що жили над річкою Дмитром, а Наддсітрянці — над Дсітром.
Чухраїнців було чимало і щось понад тридцять мільйонів,хоч здебільша вони й самі не знали, хто вони такі суть...
Як запитають було їх:
— Якої ви, лорди, нації?
Вони, почухавшись, одповідають:
— Та хто й зна?! Живемо в Шенгерієвці. Православні.
«Чукрен» була країна хліборобська. На ланах її на широких росли незнані тепер хліба: книші, паляниці, перепічки...
А найбільше чухраїнці любили на вгородах соняшники.
— Хороша,казали вони,рослина. Як зацвіте-зацвіте-зацвіте.
А потім як і схилить і стоїть перед тобою, як навколюшках... Так ніби він — ти, а ти — ніби пан. Уперто покірлива рослина. Хороша рослина...