Ладошки, у меня РАНЧИК РОДИЛСЯ! :-)
...
Уважаемые давние поклонники и посетители Ладошек!
Я запускаю коммьюнити-сайт, новый проект, а вы все, будучи
https://www.facebook.com/run4iq
Бег для интеллектуалов.
Бег для интеллекта.
Бег "за" интеллектом. Он сам не придёт ;-)
Ранчик родился!
Андрей AKA Andrew Nugged
Ладошки служат как архив программ для Palm OS и Poclet PC / Windows Mobile
и разрешённых книг с 15 окрября 2000 года.
СТЕЛЬМАХ Михаил Афанасьевич (1912-83), украинский писатель, академик АН Украины (1978), Герой Социалистического Труда (1972). Трилогия «Хлеб и соль» (1959), «Кровь людская не водица» (1957), «Большая родня» (1949-50); романы «Правда и кривда» (1961), «Дума про тебя» (1969), «Четыре брода» (1979) о жизни украинской деревни от Революции 1905-07 до 70-х гг. написаны по канонам социалистического реализма. Пьесы, повести, стихи для детей. Ленинская премия (1961), Государственная премия СССР (1951).
отрывок из произведения:
...Розпорюючи темряву, землю і воду, біля ріки шаленіє бій. Вищить, завивае, скрегоче і лязгав невидиме залізо, кричать, командують і стогнуть люди, болісно іржуть поранені коні. Угору звивається Клапоть підпаленого неба, в його одсвіті окреслюється ветха, з роз'верженими і скаліченими склепіннями сільська церковка.
Ось угорі Жар-птицями промчали «катюші», у церкві захиталися свічі й боги. Тут біля апостолів і святих лежать і сидять поранені воїни. Сивий бог-отець з полупаною землею в руці сумно дивиться на солдата, якому сестра забинтовує голову. Біля молодцюватого Георгія Побідоноспя лежить непритомний, а пов'язкою на очах Марко Безсмертний. Літній санітар намагається стягти а нього чоботи.
1-й поранений (марячи). «Нарцис»! «Нарцис»! Я «Лілея»! Як чути?
2-й поранений (прислухаючись до бою). Тепер чути! Не тільки нам, а й богу-отцю, богу-сину й духу Святому. А вони слухають і мовчать.
3-й поранений. Теж мають роботу: відділяють душі від тіла.
1-й поранений. «Нарцис»! «Нарцис»! Я «Лілея»!..
3-й поранений. Та замовкни ти з усіма своїми квіточками. Теж мені «Нарцис» знайшовся.
Санітар (стягаючи чоботи з Безсмертного). Товаришу поранений, не вольнуйтесь!
Живі квіти ніколи не заважають у житті.
3-й поранений. Так то живі...
Санітар. А хто вам заважає бачити їх живими? От він говорить «Нарцис», а ви, конєшно, й уявіть собі нарциса, як він гарячим весняним оком дивиться на вас, ще й сльозинку тримає в собі, наче поранений.
...Розпорюючи темряву, землю і воду, біля ріки шаленіє бій. Вищить, завивае, скрегоче і лязгав невидиме залізо, кричать, командують і стогнуть люди, болісно іржуть поранені коні. Угору звивається Клапоть підпаленого неба, в його одсвіті окреслюється ветха, з роз'верженими і скаліченими склепіннями сільська церковка.
